Вівторок, 19.03.2024, 14:26
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Лютий » 18
Як записатись до гуртка?
Згідно з Положенням про позашкільний навчальний заклад,
• до позашкільного навчального закладу зараховуються вихованці, учні і слухачі віком від 5 до 18 років;
• комплектування гуртків, груп та інших творчих об’єднань здійснюється у період з 1 по 15 вересня;
• прийом до позашкільного навчального закладу може здійснюватися протягом навчального року (в міру закінчення комплектування гуртків, груп та інших творчих об’єднань) за бажанням вихованців, учнів, слухачів і за згодою батьків або осіб, які їх замінюють;
• прийом вихованців, учнів і слухачів до позашкільного навчального закладу здійснюється на підставі заяви батьків або осіб, що їх замінюють.

Наша адреса: Черкаська область, м. Христинівка, вул. Першотравнева 54.тел.2-35-93
Переглядів: 835 | Додав: Татіка | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

    Христинівська Станція Юних Техніків розташована в одноверхому приміщенні у центрі нашого мальовничого міста за адресою: вул. Першотравнева 54.

   Порядок створення та організації діяльності гуртків та інших творчих об’єднань базується на принципі наступності від одного рівня до іншого та відповідає вимогам одного з обраних рівнів. Відповідно до рівня класифікації визначаються мета і перспективи діяльності гуртків та інших творчих об’єднань, їх чисельний склад, обирається навчальна програма. Термін навчання у гуртках та інших творчих об’єднаннях обумовлюється специфікою їх діяльності та навчальними програмами.
    Наразі 140 дітей займаються у 7 гуртках по 10 чоловік в одній групі гуртка двічі на тиждень. Вік учнів від 6 до 18 років.
Відвідування гуртків є безкоштовним.

    Діти приймають участь в обласних та всеукраїнських змаганнях. Є призерами багатьох змагань в особистих та командних заліках.

Заклад працює за спортивно - технічним напрямком:
Автомодельний
Авіамодельний
Судномодельний
Повітряні змії
Ракетомодельний
Кімнатні моделі
Початкове технічне моделювання


Станція юних техніків співпрацює з усіма освітніми закладами міста Христинівка.
Переглядів: 786 | Додав: Татіка | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

                                              Із сайта Федерації ракетомодельного спорту України 
    Зміст
Р О З Д І Л I.
ЧАСТИНА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. 1.1.1.ВІДПОВІДНІСТЬ ДО МІЖНАРОДНИХ ПРАВИЛ. ПРОПОЗИЦІЇ ПО ЗМІНІ ПРАВИЛ І ПОЛОЖЕНЬ.3
1.2. ПОРЯДОК ПОДАЧІ ПРОПОЗИЦІЙ ДО ФРМСУ3
1.3. РОБОЧА МОВА. 3
1.4.ВВЕДЕННЯ ЗМІН У ПРАВИЛА ТА ПОЛОЖЕННЯ. 3

ЧАСТИНА 2. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ДЛЯ ЗМАГАНЬ.
2.1.Загальне визначення змагань.3
2.2.Види змагань.3
2.3.Учасники змагань і команди.4
2.4.Офіційні особи на змаганнях.5
2.5.Організація змагань.6
2.6.Положення про змагання.7
2.7.Спеціальні вимоги до організації змагань.7
2.8.Радіоконтроль.8
2.9.Відлік часу.8
2.10.Тривалість змагань.9
2.11.Перерви в змаганнях.9
2.12.Визначення місць і нагороди.9
2.13.Процедура контролю характеристик моделей.10
2.14.Протести.11
2.15.Міри безпеки.11
2.16.Дискваліфікація на змаганнях.12

РОЗДІЛ II.
М О Д Е Л і Р А К Е Т. Головні визначення і спеціальні правила для змагань, Чемпіонатів і рекордів.
ЧАСТИНА 1. ГОЛОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ.
1.1.Модель ракети13
1.2.Двигун моделі ракети.13
1.3.Класифікація моделей ракет.13

ЧАСТИНА 2. ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ.
2.1.Вага.13
2.2.Паливо.13
2.3.Діючі ступені.13
2.4.Вимоги до конструкції.14

ЧАСТИНА 3. СТАНДАРТИ ДВИГУНІВ ДЛЯ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ.
3.1.Опис.15
3.2.Корпус.15
3.3.Вибухобезпечність.15
3.4.Самозапалювання.16
3.5.Наповнення, тяга, імпульс.16
3.6.Збереження і транспортування.16
3.7.Пожежна безпека.16
3.8.Модифікації.16
3.9.Сертифікація для змагань.16
3.10.Статичні іспити.17
3.11.Устаткування для статичних іспитів.17
3.12.Умови для сертифікації17
3.13Ідентифікація типів.18

ЧАСТИНА 4. СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ.
4.1.Чемпіонатні класи моделей.18
4.2.Кількість моделей.18
4.3.Запуск.19
4.4.Процедура реєстрації.20
4.5.Залікові польоти.21
4.6.Дискваліфікація.21
4.7.Радіокеровані моделі ракет.22
4.8.Відлік часу і визначення місць.22
4.9.Дані висоти.22

ЧАСТИНА 5.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ НА ВИСОТУ ПОЛЬОТУ. (КАТЕГОРІЯ S1).25
ЧАСТИНА 6.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ НА ВИСОТУ ПОЛЬОТУ ЗІ СТАНДАРТНИМ ВАНТАЖЕМ.(КАТЕГОРІЯ S2).26
ЧАСТИНА 7.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ НА ТРИВАЛІСТЬ ПОЛЬОТУ З ПАРАШУТОМ/СТРІЧКОЮ.(КАТЕГОРІЇ S3/S6). 27
ЧАСТИНА 8.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ ПЛАНЕРІВ ІЗ ПРИСКОРЮВАЧАМИ НА ТРИВАЛІСТЬ ПОЛЬОТУ.(КАТЕГОРІЯ S4).28
ЧАСТИНА 9.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ-КОПІЙ НА РЕАЛІЗМ ПОЛЬОТУ. (КАТЕГОРІЯ S7).29
ЧАСТИНА 10.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ-КОПІЙ НА ВИСОТУ ПОЛЬОТУ. (КАТЕГОРІЯ S5).31
ЧАСТИНА 11.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ РАКЕТНИХ ПЛАНЕРІВ НА ТРИВАЛІСТЬ ПОЛЬОТУ. (КАТЕГОРІЯ S8).32
ЧАСТИНА 12.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ НА ТРИВАЛІСТЬ ПОЛЬОТУ З АВТОРОТУЮЧИМ СПУСКОМ. (КАТЕГОРІЯ S9).36
ЧАСТИНА 13.ЗМАГАННЯ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ НА ТРИВАЛІСТЬ ПОЛЬОТУ З М'ЯКИМ КРИЛОМ. (КАТЕГОРІЯ S10).37
ЧАСТИНА 14.РЕКОРДИ МОДЕЛЕЙ РАКЕТ.38
ДОДАТОК І46
ДОДАТОК ІІ52
ЧАСТИНА 15.ДОДАТОК ІІІ. Моделі ракетних планерів S8D/PС ДОДАТОК ІV. Моделі-копії РАКЕТОПЛАНІВ/КОСМІЧНИХ КОРАБЛІВ S11P. ДОДАТОК V. Триатлон моделей ракет на тривалість польоту. S12P. ДОДАТОК VІ. Моделі ракет зі стрічкою на точність запуску і тривалість польоту. S6A/P. ДОДАТОК VІІ. Моделі-копії ракет на висоту польоту з електронним висотоміром. S5C/EA ДОДАТОК VІІІ. Моделі ракет на висоту польоту з електронним висотоміром. S1A60 64 65 69 70
ЗРАЗКИ БЛАНКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.71
РОЗДІЛ 1. ЧАСТИНА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.1. 1.1. ВІДПОВІДНІСТЬ ДО МІЖНАРОДНИХ ПРАВИЛ. Україна є членом Міжнародної Федерації з авіаційних видів спорту FAI. Ці правила змагань (далі – Правила) розроблені на підставі та у відповідності до технічних та організаційних вимог кодексу FAI.
1.1.1.ПРОПОЗИЦІЇ ПРО ЗМІНИ ПРАВИЛ . Пропозиції про зміни діючих Правил подаються до Президії Федерації ракетомодельного спорту України (ФРМСУ).
1.1.2.Пропозиції повинні відповідати наступним вимогам: а) Пропозиції про зміни Правил повинні подаватися на спеціальному бланку (див. бланкову документацію) б) містити відповідний параграф або розділ. в) містити
1.1.3.Пропозиції подаються членами ФРМСУ через відповідні регіональні відділення ФРМСУ.
1.2.ПОРЯДОК ПОДАЧІ ПРОПОЗИЦІЙ ДО ФРМСУ. Пропозиції подаються на адресу ФРМСУ до 1 березня поточного року у двох примірниках.
1.3.РОБОЧА МОВА. Робочою мовою ФРМСУ є українська.
1.4.ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗМІН ДО ПРАВИЛ . Зміни в Правилах проведення змагань з ракетомодельного спорту схвалюються Бюро ФРМСУ і затверджуються Президією ФРМСУ , яка також визначає дату введення їх в дію. Протягом місяця ніж після затвердження Правил Відповідальний секретар ФРМСУ розсилає їх по місцевим осередкам. Правила вступають у силу з 1 січня наступного року.

ЧАСТИНА 2. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ.
2.1.ЗАГАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМАГАНЬ. Офіційним змаганням є будь-яке змагання з ракетомодельного спорту, у кожному класі моделей якого, беруть участь не менше трьох спортсменів, принаймні, з трьох різних організацій. Змагання організуються й проводяться відповідно до Положень та діючих Правил, і до участі в них допускаються спортсмени, що є дійсними членами ФРМСУ, за винятком гурткових і клубних змагань, у яких можуть брати участь всі члени цього гуртка або клубу.
2.2.ВИДИ ЗМАГАНЬ Районні (міські) змагання проводяться в особистому заліку. Регіональні змагання (АР Крим, області, міста Київ та Севастополь) проводяться в особистому заліку, але можливе проведення командного або особисто-командного заліку. В цьому виді змагань повинні брати участь спортсмени або команди щонайменше з трьох різних міст (районів). Чемпіонати України проводяться в особисто-командному заліку, а змагання на Кубок України – в особистому. В цих видах змагань повинні брати участь команди щонайменше з п'яти регіонів.
2.2.1.Відкриті змагання. Це змагання на особисту першість, у яких беруть участь спортсмени, відряджені своїми організаціями, клубами, ДСТ. У цих змаганнях можуть брати участь спортсмени з інших країн.
2.2.2.Змагання з обмеженням. Це змагання, у яких беруть участь спортсмени(з обмеженням по віку та кваліфікації), відряджені своїми організаціями. Ці змагання проводяться на особисту першість, також можливе проведення командного або особисто-командного заліку.
2.2.3.Чемпіонати України. Це змагання , у яких беруть участь спортсмени або команди, щонайменше із п’яти різних регіонів. Змагання проводяться в особисто-командному заліку.
2.2.4. Обласні чемпіонати. Це змагання з обмеженням, в яких беруть участь, спортсмени або команди, щонайменше, з трьох різних міст або районів. Змагання проводяться в особистому заліку, також можливе проведення командного або особисто-командного заліку.
2.2.5.Кубок України. Являє собою залік результатів декількох спеціальних відкритих змагань, проведених протягом року або спеціально організоване змагання.
2.2.6.Змагання підрозділяються на: - клубні; - районні (міські); - обласні; - Всеукраїнські
2.3.УЧАСНИКИ ЗМАГАНЬ І КОМАНДИ.
2.3.1. Допуск до участі у змаганнях Право участі у змаганнях надається спортсменам відповідно до чинних нормативних актів Міністерства та Федерації ракетомодельного спорту України. Учасниками змагань вважаються спортсмени, тренери та керівники команд (представники). Для спортсменів також див. п. 4.4.3. розділу ІІ.
2.3.1.1.Перед початком змагань кожен учасник акуратно заповнює анкету учасників та тренерів. .
2.3.2.Довірені особи й заміна членів команди. Не дозволяються польоти, здійснювані довіреною особою у всіх класах моделей. Заміна членів команди дозволяється не пізніше однієї години до початку змагань у даному класі моделей, перезаявка подається на ім'я Головного судді змагань через Головного секретаря.
2.3.3. Стать та вік учасників змагань В змаганнях з ракетомодельного спорту можуть брати участь спортсмени незалежно від статі: - дорослі – віком старше 18 років; - юніори – віком до 18 років (учасник вважається юніором протягом року, в якому йому виповнюється 18 років).
2.3.4.Команди для участі у чемпіонатах України. Команда складається максимально із трьох учасників особистої першості в кожній категорії моделей і керівника команди. Чемпіони України мають право брати участь у наступному чемпіонаті України в цій категорії, незалежно від того чи входить він до складу команди чи ні. Повний склад команди визначається Положенням про чемпіонат України.
2.3.5.Керівник команди.
2.3.6.1.Кожна організація, яка відряджає учасників на змагання, повинна призначити свого представника (тренера), що є керівником спортивної команди. Він повинен бути компетентний у питаннях, що стосуються ракетом ... Читати далі »
Категорія: Гурток "Ракетомоделізм" | Переглядів: 977 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

     Повітряний змій- це технічний засіб для вивчення повітряного простору, хоча дитина бачить в ньому насамперед незвичну іграшку.
      Повітряний змій – перший літальний апарат, який вигадало людство ще 4000 років тому. Він заворожував, надихав, змушував мріяти і фантазувати. Людина завжди прагнула піднятись у небо, і цю мрію вона здійснила. Перші згадки про повітряних зміїв зустрічались ще за два тисячоліття до нашого літочислення в Китаї.
      Конструювання зміїв швидко поширилось по країнах Східної Азії і найбільш бурхливого розвитку досягло в Японії на початку другого тисячоліття. Повітряні змії будували у вигляді риб, птахів, жуків, яких фарбували у яскраві кольори. Найбільш поширеним був змій дракон, який подібний до напівкрокодила – напівзмія. Можливо,саме з цією формою і пов’язана назва повітряний змій. Розміри зміїв коливались від десятків квадратних сантиметрів до сотень квадратних метрів. Пізніше повітряні змії стали виготовляти у вигляді плоскої рамки, обтягнутої папером чи тканиною.
     За свою тисячолітню історію в Японії повітряні змії зазнали разючих змін. Основними причинами цього було те, що в Японії на той час уже був хороший папір і нитки із льону, а також міцний матеріал для роботи - бамбук. Але папір коштував досить дорого, тому лише заможні люди могли дозволити собі забаву повітряними зміями. Хоча поступово змії отримали поширення і серед простих людей. Змії набули популярність, і по всій Японії почали створювати різні види повітряних зміїв. Їх „золотий вік” настав в ХVII-ХIХ ст. Крім класичних квадратних , прямокутних, шестикутних форм, почали з’являтися змії у вигляді дивовижних коробок, трубок, які інколи складались із багатьох ланок. Їх конструкції дозволяли також створювати звукові ефекти, наприклад хлопання крил або шурхіт. Досить часто на них прикріплювали свистки, які видавали самі неймовірні звуки – від страшного гуркоту до тоненького писку. На Русі повітряні змії появились близько 1200 років тому. Цікаві старовинні записи про те, що в 906 році київський князь Олег використовував повітряних зміїв при осаді Царгорода (Константинополя). Піднятих у повітря фігурних повітряних зміїв у вигляді коней і вершників він застосовував для залякування ворога.
    Та тривалий час змії не знаходили широкого використання. Лише в другій половині ХVIIIст. їх стали використовувати для наукових робіт. Фізики використовували повітряні змії у вигляді плоскої або коробчастої рамки, обтягнутої папером чи тканиною. Так , англієць А. Вільсон в 1709 році за допомогою змія піднімав термометр для вимірювання температури повітря та для проведення дослідів по вивченню такого явища, як блискавка. Запускав повітряних зміїв і російський вчений М. В.Ломоносов для вивчення верхніх шарів атмосфери та блискавки. 1752 року американець Б. Франклін за допомогою повітряного змія підтвердив електричну природу блискавки.
     З 1894 року повітряні змії почали систематично використовуватись для дослідження верхніх шарів атмосфери. За їх допомогою на висоту 3–4 км піднімали самописні прилади, які визначали швидкість вітру, температуру повітря, величину атмосферного тиску. З 1856 року розпочалися спроби випробувачів піднятися над землею за допомогою повітряного змія. Першу таку спробу здійснив француз Ле Бриз, а за ним і ще декілька випробувачів, але вантажопідйомність зміїв з однією площиною була все ж недостатня, щоб підняти великий вантаж. Значні вдосконалення в конструкцію змія вніс австралієць Харграв. Його змій складався із декількох паралельних площин, що значно збільшило вантажопідйомність, а головне – здатність триматися в повітрі. Ці змії пізніше стали називати коробчастими. Творець першого в світі літака А.Ф.Можайський, досліджуючи можливість літати на нерухомо закріплених крилах, побудував оригінальний повітряний змій-планер і в 1873-1876 рр. здійснював на ньому польоти.
    На порозі ХХ ст. винахідник радіо А. С. Попов використовував повітряних зміїв як антену для радіоприймача. На початку ХХ ст. їх стали використовувати в армії. Під час військових дій повітряні змії використовувались для спостережень, коректування вогню, розкидання листівок. 1899 року на маневрах Київського військового округу група солдатів підняла у повітря ‘’потяг’’ з кількох коробчастих зміїв. ‘’Хвостовим вагоном’’ цього ‘’ потягу’’ був невеличкий плетений кошик, в якому сидів їхній командир – капітан Семківський. Політ був безпечний, адже навіть якби поламався якийсь змій, решта утримували б пасажира у повітрі. У разі потреби змієнавти могли б позбутись кількох зміїв, так, як це роблять мореплавці, прибираючи зайві вітрила. Опускали змійкові кораблі за допомогою лебідки, яка змотувала трос.
    В 1902 році на крейсері „ Лейтенант Ільїн” проводили підйом спостерігача на висоту близько 300 м за допомогою зв’язки повітряних зміїв – змійкових потягів. Через рік англійський авіатор С.Коді переплив протоку Ламанш на човні, якого буксирував повітряний змій. В обох випадках використовувались коробчасті змії Л.Харграва.           
  Талановитий український авіаконструктор Григорій Чечет спроектував і побудував у 1908 році трикутного коробчастого змія з оригінальним відкрилком. Дослідні польоти він проводив у Криму. В 1931 році на Всесоюзних змаганнях авіамоделістів у Москві проводився підйом на висоту 10-15 метрів деяких учасників змагань на потязі з повітряних зміїв, побудованих київськими авіамоделістами. В 50-х роках саратовські авіамоделісти створили зразок повітряного змія, що з успіхом застосовувався під час антарктичної експедиції Академії наук для вивчення нижніх шарів атмосфери. В наші дні з розвитком авіації, космонавтики роль повітряних зміїв в метеорології і аерофотозніманні сильно зменшилась, а ось в авіамоделізмі, сигналізації, в розважальних і спортивних цілях – зросла. У деяких країнах проводяться свята і фестивалі повітряних зміїв. У Японії щорічно проводиться національний фестиваль повітряних зміїв довжиною 20-25 м. З 1963 року по всій Польщі проводиться свято повітряного змія, у якому беруть участь молоді конструктори. На Україні з 2001 року проводиться Міжнародний фестиваль повітряних зміїв «Кольорове небо» у м.Скадовську, ініціатором якого є Ємельянов Володимир Костянтинович. Творча думка винахідників багатьох країн народжує все нові і нові конструкції повітряних зміїв: плоских і коробчастих, надувних і роторних
Категорія: Гурток "Повітряні змії" | Переглядів: 1496 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

                  Ротор в контейнері
                                 (Ж-л «Моделіст-конструктор» № 5/2004)

     За останні роки помітно зросла популярність моделей ротошути (категорія S9). А після включення цієї категорії (класи S9A і S9B) в програму багатьох змагань, аж до чемпіонату світу, у спортсменів з'явився стимул до пошуку нових схем і технологічних рішень. Журнал «Моделіст-конструктор» періодично публікує креслення й описи кращих моделей даної категорії.
    Сьогодні у ракетомоделістів «модною» вважається оригінальна схема ротошута, так званого контейнерного типу. Вперше на суд спортсменів подібну модель представив заслужений майстер спорту В.Меньшіков («М-ДО» № 11, 1996 р.). Але тоді ця конструкція поширення не отримала, не прижилася - були інші, більш прості варіанти, які дозволяли їх конструкторам в той час здобувати перемоги в категорії S9.
     На останніх двох чемпіонатах Росії , як школярів, так юнаків і спортсменів, переможцями ставали ракетчики, виступаючі з моделями ротошютов контейнерного типу. Це - О.Соколов (Сергієв Посад), В.Мельніков (Електросталь), Г.Сергіенко (Орел). До того ж лідери цієї категорії пішли далі. Для збільшення площі ометаємої поверхні ротора його лопаті стали робити складаючимися. І це принесло свої результати. Чемпіони Росії останніх двох років О.Соколов і Г.Сергіенко мали на озброєнні саме такі спортивні «снаряди». З подібними ротошути виступав на чемпіонаті Росії серед школярів в Калузі в 2003 р. переможець в класі S9A С.Шаманін (Електросталь), показавши в трьох турах максимальний результат.
     Модель ротошута класу S9A С.Шаманіна відноситься до схеми, розробленої ракетомоделістами ЦТТ "Юність" г.Сергіева Посада. Автор по-своєму змінив розміри і, можливо, спростив конструкцію. Ротор - основний несучий елемент - при зльоті укладається в корпус (контейнер) і модель в стартовому положенні нічим не відрізняться від звичайної ракети спортивного класу.
     Несучий елемент (ротор) - трьохлопастний. Лопаті (їх три) виготовлені з бальзових пластини товщиною 2 мм і шириною 23 мм, профільовані (профіль-плосковипуклой). Кожна лопать складається з двох частин: кореневої-довжиною 170 мм і консольної - 160 мм. Між собою частини з'єднують шарнірно - за допомогою смуги з нейлона шириною 20 мм, наклеєної на нижню (пряму) площину. А в верхню, в обидві частини, вклеюють по гачку на відстані 30 мм між ними - для гумок розкриття лопаті.
Кріплення лопаті до маточини ротора-шарнірне, за допомогою петлі. Виготовляють її таким чином. З відрізка дроту ОВС діаметром 0,5 мм згинають вісь у формі літери П шириною 13 мм. Середню частину обжимають тонкою жерстю або алюмінієвої пластинкою (товщина 0,1 мм) шириною 11 мм. Виходить надійне і просте з'єднання. У вільний кінець кореневої частини лопаті на епоксидній смолі вклеюють вісь повороту, попередньо зробивши зарубки надфілем на її «ніжках». А у відповідь її частина - «щічку» - закріплюють на маточині ротора.
    У кореневій частині лопаті на відстані 13 мм від краю вздовж осьової лінії свердлять отвір діаметром 0,8 мм. Знизу його підсилюють целулоїдною накладкою розмірами 6x6 мм. Через цей отвір пропускають гумку розкривку лопаті. На одному її кінці зав'язують вузол (обмежувач), а на другому, протягнувши через канал в маточині, - петлю, яку надягають на штир штанги.
    Маточина ротошута - циліндр (склянка) зі склопластику діаметром 30 мм і довжиною 15 мм з вклеєною бальзових бобишки. Знизу до неї кріпиться трикутна пластинка (сердечник) товщиною 4 мм, в яку і вклеюються петлі на вагомі лопатей. У тілі самої бобишки під кутом 120 ° свердлять три похилих отвори (каналу) діаметром 2 мм, через які пропускають гумки поверх лопатей.
     У центральне осьовий отвір бобишки зверху закріплюють стійку для навішування гумок повернення, а знизу - штангу - склопластикову трубку діаметром 5 мм. До нижнього кінця штанги шарнірно (використовуючи рибалканий вертлюг) підвішують на фалі (з нитки і гумки довжиною близько 550 мм) контейнер моделі. Кут нахилу (атаки) лопатей порядку 2 ° підбирається практичним шляхом, домагаючись стійкого обертання ротора. Зверху на маточину щільно надягають головний обтікач і для страховки від відділення контрять трьома голками.
      Контейнер - основний (звичайний) елемент будь якої спортивної моделі категорій S3 і S6. Корпус (циліндричні і конічна частини) виклеен на одній металевих оправці з найбільшим діаметром 30 мм з двох шарів склотканини товщиною 0,03 мм. Після затвердіння смоли корпус обробляють наждачним папером і торцюють по потрібній довжині. Аналогічно виготовлений і головний обтічник. Форма його - овальна, довжина - 75мм.
     Стабілізатори (їх три) виготовлені з бальзового шпону товщиною 1,2 мм, профільовані і покриті лаком. До корпусу їх клеять встик на епоксидній смолі. До одного з стабілізаторів кріплять нитка м'якої підвіски.
      Маса моделі без двигуна - близько 19 м.
Підготовку моделі ротошути до запуску проводять наступним чином. Перевіряють кути установки лопатей (простіше це робити на найпростішому стапелі) і міцність всіх з'єднань. Надівають петлі гумок розкриття на штангу і ставлять головний обтічник. Складають обидва елементи лопатей:спочатку - консольні, потім складені лопаті підгинають до штанги і в такому вигляді укладають в контейнер, попередньо встановивши туди пиж і МРД. Нитка м'якої підвіски акуратно заправляють всередину корпусу моделі. Для польотувикористовується двигун «Міраж-С» А-1 ,7-4.
Через 4-4,5 с після старту і відгорання паливної шашки спрацьовує вишибний заряд МРД і ротор «вистрілюється» з контейнера. Лопаті під дією гумок розкриваються і модель переходить в режим авторотошутного польоту.
Категорія: Гурток "Ракетомоделізм" | Переглядів: 854 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

        Судномоделізм - масовий технічний вид спорту, проектування, будівництво моделей кораблів.
         До самохідних моделей відносять всі плаваючі моделі суден, які приводяться в рух вітрилами або механічними двигунами. Несамохідна настільна модель - зменшена копія справжнього судна - зразок ювелірної точності, витонченості, майстерності. Настільні макети беруть участь тільки в стендових змаганнях, де оцінюються їх зовнішній вигляд і масштабність, тобто співвідношення з істинними розмірами корабля.
         Самохідні моделі суден і кораблів діляться не тільки по типу (військові, цивільні, підводні човни, яхти), але і за розміром корпусу (довжині) і типом двигуна, тому кожен клас розбитий ще й на категорії. У яхт основний критерій поділу на категорії - площа вітрил.


     Керівник Бондаревський Юрій Вікторович.
Приймаються діти віком з 8 до 15 років.
 Субота- неділя 10год-14 год

     Змагання проходять в м Черкаси , весна
Категорія: Гурток "Судномоделізм" | Переглядів: 668 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

           Ракетомоделювання- це один із найцікавіших видів дитячої науково- технічної творчості. Він передбачає побудову, виготовлення та запуск моделей ракет, надає широкі можливості для розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів, їх участь у змаганнях, конкурсах.
          Мета заннять- оволодіння учнями базовими знаннями з ракетомоделювання, розвиток конструкторсько- технологічних здібностей гуртківців, формування в них стійкого інтересу до заннять у гуртках ракетомоделювання та ракетомодельного спорту.
          В роботі діти використовують і закріплюють знання, здобуті на уроках фізики, математики, трудового навчання, креслення. Тематичний та теоретичний матеріал пов"язується з темами практичних робіт, на яких учні виготовляють моделі ракет, парашути з доступних матеріалів.
          Керівники гуртка Суворов Юрій Станіславович, Святелик Євгеній Юрійович.
         Вівторок- неділя 10год- 13год. 
         Приймаються діти віком з 9 до 15 років.
Змагання проходять : обласні в м Черкаси, весна
Всеукраїнські, весна
кубок Кибальчича, м Короп Чернігівської, осінь

Категорія: Гурток "Ракетомоделізм" | Переглядів: 894 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

            Початкове технічне моделювання- це перші кроки дитини до пізнання і розуміння світу техніки, спроби її власної творчої діяльності, процес опанування певної системи початкових технічних і технологічних знань, вмінь і навичок. Мета початкового технічного моделювання- розвиток творчих здібностей, пізнавальної та розумової активності дитини. До праці через залучення її до технічної творчості.
       Основний зміст роботи займає технічний напрямок. Практична робота має завдання розвинути творчі здібності дітей в області техніки. Сформувати навики в графічному зображенні при виготовленні виробів. 
      Керівник гуртка Суворов Юрій Станіславович.
       Субота 14 год- 17 год.
     На гурток початкового технічного моделювання приймаються діти віком з 6 до 10 років. Змагання проходять раз на рік у Черкасах, березень.

Категорія: Гурток "Початкового технічного моделювання" | Переглядів: 684 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)

       Запуск повітряних зміїв багато хто вважає дитячою забавою. Але це не так. За кордоном змагання повітряних зміїв стало захоплюючим заняттям людей різного віку. Немало майстерності і видумки потрібно, щоб спроектувати і побудувати апарат, конструкцію якого підказала фантазія.
       Конструювання повітряних зміїв можна розпочинати з молодшими школярами керівниками гуртків та вчителями які організовують технічну творчість. Розпочинати її потрібно з конструювання найпростіших повітряних зміїв. Без знання законів оточуючого світу, розвиненої фантазії неможливо творити щось нове, оригінальне. Повітряний змій якраз і є зручною іграшкою для пізнання законів природи, знайомства з законами аеродинаміки, розвитку конструкторських здібностей, фантазії, просторового мислення.
      При виготовленні повітряних зміїв учні навчаються розуміти схеми, креслення; вивчають особливості властивостей різних матеріалів, з яких виготовляються найпростіші повітряні змії(папір, плівка, деревина, пластик, фарба, нитки, місінь, клей, скотч); знайомляться з елементами художнього оформлення та дизайну, з прийомами і методами роботи з матеріалами, інструментами. А процес вдалого запуску змія викликає в дітей масу позитивних емоцій.
      Основна мета занять – залучити дітей до виготовлення повітряних зміїв; розвивати конструкторські здібності; виховувати в учнів охайність, точність, творчий підхід до праці, волю в подоланні труднощів; ознайомити з історією виникнення і розвитку повітряних зміїв, їх будовою, авіаційною термінологією, прийомами роботи з інструментами; захопити дітей любов’ю до неба на все життя.
Категорія: Гурток "Повітряні змії" | Переглядів: 716 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (1)

       Кімнатна модель - модель літального апарату, забезпечена гумовим двигуном, яка може запускатися тільки в закритому приміщенні. Підйомна сила моделі утворюється аеродинамічними силами, що діють на нерухомо закріплені поверхні крила і стабілізатора.

Модель виготовляється дуже легкою (1-2 грама), і конструкція настільки тендітна, що доводиться робити спеціальні контейнери для транспортування. Пропелер приводиться в дію резіномотором (вага 1-2 грами) і обертається дуже повільно (один оборот за кілька секунд). Учасники змагаються на тривалість польоту моделей, і зазвичай найповільніша модель літає довше інших. На змаганнях можна виконати 6 польотів, 2 кращих потрапляють в класифікацію.

Технічні вимоги:

максимальний розмах крила 650 мм;
мінімальна маса моделі без гумового двигуна 1 м.
На кімнатні моделі, підготовлені для встановлення рекордів, ці обмеження не поширюються.

Правила проведення змагання кімнатних моделей

Для участі в змаганнях спортсмен може використовувати необмежену кількість моделей.

Кожному спортсменові надається право здійснювати шість залікових польотів. Запуск моделі визначається як офіційний заліковий політ. Він повинен проводитися тільки з руки, при цьому спортсмен знаходиться на землі (на підлозі). Закручувати резіномотор може сам учасник або ето помічник (учаснику дозволяється мати одного помічника).

У разі зіткнення двох моделей під час залікового польоту обидва учасники змагань повинні негайно заявити суддям, щоб даний політ був зарахований як заліковий або вчинити повторний запуск.

Щоб уникнути зіткнень моделей зі стелею, стінами, елементами конструкцій залу або моделями інших учасників дозволяється для коректування напрямку польоту використовувати жердини (довжина від двох до восьми метрів) або повітряні кулі, наповнені газом і закріплені на нитки (довжина до 50 метрів).

Використання пристосувань для коригування польоту моделей дозволяється протягом трьох пятнадцатісекундних періодів під час будь-якого польоту. Кожен період починає відраховуватися від того моменту, коли коригуючий пристрій торкнеться моделі. Спортсмен може здійснювати коригування моделі протягом повного пятнадцатісекундного періоду незалежно від числа контактів між коригувальним пристроєм і моделлю. Пристосування використовуються тільки для того, щоб змінити напрямок польоту моделі.

Право коригування польоту моделі представляється тільки учаснику.

Судді-хронометристи зобов'язані стежити за тим, щоб при використанні кулі або жердини для коригування польоту своєї моделі спортсмен не заважав польоту моделі іншого учасника. Якщо ж це відбулося, то потерпілий має право повторити політ своєї моделі.

Хронометрирование польоту починається в момент випуску з рук моделі і кінчається, коли вона стосується підлоги приміщення або від неї відокремляться небудь деталь. Якщо модель стосується будь-якої частини приміщення, крім статі, і її поступальний рух кінчається, судді-хронометристи продовжують відлік протягом 10 с. Якщо торкання триває більше 10 с, то зарубка припиняється, а з часу польоту віднімається 10 с. Якщо ж модель самостійно звільнилася від контакту з приміщенням протягом 10 с, то відлік часу продовжується.

У загальний результат зараховується сума двох кращих польотів кожного учасника змагань.

Визначення категорії приміщення по висоті стелі

Для змагань і рекордних спроб можуть бути використані приміщення наступних категорій:

категорія А - приміщення з висотою стелі до 8 м,
категорія Б - з висотою стелі від 8 до 15 м,
категорія В - з висотою стелі від 15 до 30 м,
категорія Д - висота стелі більше 30 м.
Висота стелі визначається як відстань по вертикалі від підлоги до площини вписаного кола діаметром не менше 15 м.

Проектування і регулювання кімнатних моделей

Основна особливість кімнатних моделей - дуже мала питома навантаження на несучу поверхню, внаслідок чого модель може літати з малою поступальною швидкістю. Інша їх особливість полягає в тому, що більша частина польоту відбувається при працюючому резіномоторе.

Мала маса моделі і, отже, мала питома навантаження на несучу поверхню досягається застосуванням таких "будівельних" матеріалів, як бальза, стебла трав, солома. В якості "обшивки" крила і хвостового оперення застосовується мікроплівка. Тому польотна маса кімнатних моделей досить мала: від 1 до 4 г, а питома навантаження на несучу поверхню від 0,20 до 0,50 гс / дм ²

Основне завдання, що стоїть перед конструктором кімнатній моделі,-домогтися найбільшої тривалості польоту, тому всі конструктивні рішення підпорядковані їй.

Так як тривалість планує польоту при непрацюючому резіномоторе невелика, то очевидно, що час знаходження моделі в повітрі буде залежати від тривалості роботи резіномотора, до якого пред'являються дві вимоги: створити необхідну для польоту силу тяги і як можна довше розкручуватися.

Ось перше завдання конструктору - модель повинна мати малу потребную для горизонтального польоту тягу:

Р = G / K,

де G - маса моделі; К - аеродинамічна якість моделі, рівне відношенню коефіцієнта підйомної сили до коефіцієнта лобового опору, тобто

K = Cy / Cx.

Зменшення потребной тяги для горизонтального польоту можна досягти шляхом збільшення аеродинамічного якості моделі. Один із шляхів збільшення аеродинамічного якості - підбір профілю крила. У наведеній нижче таблиці дані координати профілю крила моделі, що показала непогані аеродинамічні характеристики.

х%
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100

Yb%
0
1,4
2,3
4,0
5,0
5,7
6,0
5,7
4,7
2,8
0


Величина x - відстань від носка профілю до розглянутого перерізу, у - відстань по вертикалі від хорди до верхнього обводу крила.

Чим менше потребная для польоту тяга, тим менша витрата енергії резіномотора для її створення. Це означає, що при вдалому підборі повітряного гвинта можна збільшити тривалість роботи резіномотора.

Конструюючи кімнатну модель, потрібно домагатися найменшого аеродинамічного опору моделі при хороших несучих властивостях крила (інакше кажучи, підвищувати її аеродинамічна якість) і прагнути до зменшення питомого навантаження на крило.

Швидкість горизонтального польоту моделі літака визначається за формулою:


де q - питоме навантаження на крило, кгм / с ² м ²;
p - густина повітря, кг / м ³;
Су - коефіцієнт підйомної сили 0,5 - 1,2.

З формули видно, що, зменшуючи питоме навантаження, ми зменшуємо потребную швидкість польоту, а отже, зменшується потребная тяга, що, в свою чергу, зменшує витрату енергії резіномотора.

Питоме навантаження на несучу поверхню залежить від геометричних і вагових характеристик моделі, а запас енергії резіномотора - від якості гуми і маси резіномотора, яка становить 30 - 50% від маси моделі (як правило, це 2 - 4 нитки перетином 1х1 мм).

Перед початком проектування моделі бажано, щоб спортсмен знав розміри приміщення, де будуть проводитися польоти. Це потрібно для визначення розмаху крила, який повинен бути в 50 разів менше діаметра залу, але не більше 650 мм. Після того, як визначено розмах крила, можна приступати і до визначення основних параметрів моделі. Спочатку потрібно вибрати форму крила і стабілізатора в плані (вид зверху). Аеродинамічно найбільш вигідна форма - еліпс.

Довжина моторної частини фюзеляжу робиться рівною довжині гумового двигуна, що становить 0,35 - 0,60 розмаху крила. Якщо відома маса резіномотора, то довжину його можна визначити за формулою:

L = Gpm / (Spm · і)

Де Gрм-маса резіномотора, г;
Spm - площа поперечного перерізу, см ²;
у - питома маса гуми, рівна приблизно 0,9 г / см ³.

Розміри повітряного гвинта доцільно визначати, коли модель вже виготовлена ​​і відомі її геометричні та вагові характеристики. Встановивши резіномотор, а замість гвинта грузик, рівний йому за масою, можна визначити положення центра ваги (центровку) моделі, яка повинна розташовуватися на 75-80% довжини хорди крила, рахуючи від передньої кромки, якщо модель має несучий стабілізатор. Якщо стабілізатор не несе, то центровка повинна розташовуватися на 25-30% довжини хорди.

Настановний кут крила (кут між хордою профілю крила і поздовжньою віссю моделі вибирається в межах від двох до п'яти градусів. Переконавшись в достатній міцності і жорсткості моделі, приступають до її регулюванню, під час якої домагаються, щоб модель літала колами, з повільним набором висоти та найменшою швидкістю.

Регулювання починають з запуску на планування (безмоторний політ) з метою домогтися плавного, прямолінійного польоту, без опускання або підйому носа, з можливо меншою швидкістю зниження. Потім роблять запуски моделі з малою закруткою резіномотор ... Читати далі »
Категорія: Гурток "Авіамоделізм"(Кімнатні моделі) | Переглядів: 871 | Додав: Ракета1 | Дата: 18.02.2013 | Коментарі (0)


Христинівська Станція Юних Техніків © 2024
Всі права застережено. При повному чи частковому використанні матеріалів сайту посилання є обов'язковим!