Головна » Статті » Історичні сторінки міста |
У категорії матеріалів: 12 Показано матеріалів: 11-12 |
Сторінки: « 1 2 |
Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Комментарям · Переглядам
Сучасна фізіологічна наука стверджує, що звучання імені людини активізує певні центри кори головного мозку і цим впливає на її поведінку та долю в житті, так і назви вулиць міста впливають на масову свідомість його мешканців. Існуюча в світі практика закріплення назв окремих місцевостей, урочищ, вулиць свідчить про намагання дотримуватися історизму і зберігати місцевий колорит та територіальну самобутність. Коли ж розглядаєш карту міста Христинівки, то в назві вулиць відразу помітними стають ідеологічні нашарування радянської епохи, які ніякого відношення до історії нашої держави і тим більше місцевості не мають. Назви вулиць: Куйбишева, Калініна, Кірова, Чапаєва та подібні потребують перейменування і встановлення відповідності до історичних реалій в нашому краї. Наш край козацький, більше половини мешканців міста має глибоке козацьке коріння. Їх предки не жалкуючи життя в жорстокому протистоянні з людоловами відстояли ці землі для сьогоднішнього покоління і глибока вдячність до їх звитяги не підлягає забуттю. У нас є власна історія! В назвах вулиць повинні закарбуватись прізвища історичних постатей, які з самого початку виникнення тут поселення, доклали зусиль для утвердження Христинівщини, як домінуючого християнського осередку на Гуманщині. |
Газета "Козацький край" вирішила спробувати дослідити, який саме бронепотяг УНР брав участь у бою за станцію Христинівка, свідком якого став знаменитий поет Володимир Сосюра, тоді ще гайдамака Слобідського коша Армії УНР – артилерійську "дуель" між українським та більшовицьким панцерниками він описав у своїх спогадах. Були вражені, коли дізналися, що тоді, у серпні далекого 1919–го року, за Христинівку билися цілих три українські панцерники: "Запорозька Січ", "Великий Луг" і ще один, назва якого не дійшла до нашого часу у жодному з документів. Очевидно, саме той "безіменний" і горів на очах у Володимира Сосюри після прямого попадання більшовицького снаряда. Про його подальшу долю нічого не відомо – очевидно, він був остаточно знищений або захоплений ворогом у христинівському бою. А "Запорозька Січ" і "Великий Луг", проріджуючи артилерійським вогнем шеренги наступаючих більшовиків, зуміли вирватися з оточення, після чого про подальшу долю "Великого Лугу" знов–таки нічого не відомо, а "Запорозькій Січі" ще судилося славно повоювати під новим іменем – "Хортиця". Про цей панцерний залізничний потяг УНР – подальша наша розповідь… |