Четвер, 19.10.2017, 19:36
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Історичні сторінки міста

Пам'ятники героям війни в місті Христинівка

Їх прийняла війна, лишивши списки
Загиблих в праведнім бою,
Застигли в тузі обеліски
В гранітнім кам’янім строю.



При підготовці матеріалів випуску газети про пам’ятники загиблим воїнам на території м.Христинівки використано поетичний твір керівника міжшкільної літературної студії "Зернятко” В.Криницького і довідкові матеріали з архіву бувшого архітектора району С.М.Янова.

Шістдесят літ тому відгриміли бої…
Ті, хто волю приніс – бойові ветерани…
Серед міста, на згадку, гармата стоїть.
На граніті є напис – хто вигнав тиранів.


Пам'ятний знак
«Пушка»


  На честь 25 річчя визволення міста і району від німецьких загарбників на перехресті вулиць Шевченка – Гагаріна в парковій зоні встановлено пам’ятний знак „Пушка”.
  На гранітному блоці, який імітує прапор, висічено – „Радянським воїнам 
визволителям на честь 25 річчя визволення міста і району від німецьких 
загарбників
9 березня 1969 р.”
  Щорічно 9 березня, в день визволення, жителі нашого міста покладають живі квіти до пам’ятного знаку, віддаючи шану і повагу воїнам, які захистили нашу Батьківщину від німецького поневолення.
   
  Постамент знаку „Пушка” виготовлений із збірних залізобетонних конструкцій райагробуду. Гранітний блок, що імітує прапор, виготовлено в гранкар'єрі села Старі Бабани. На верхній залізобетонній плиті встановлено 76 мм пушку. 


У ялиновім парку - алея сумна.
Під ялинами - Братська могила.
Тут вкарбовані в вічність бійців імена,
Над могилою воїн. Він - символ.



Братська могила


  В центральній частині нашого міста в парковій зоні, неподалік районного Будинку культури, знаходиться Братська могила.
  В цій Братській могилі захоронено 40 жителів міста, які загинули від рук білобандитів при встановленні радянської влади в Україні в 1918-1920 роках, і 32 радянських воїни, які полягли в бою при звільненні нашого міста від німецьких загарбників 9 березня 1944 року.
   На гранітній плиті викарбувано імена визволителів. А солдат в скорботі, що стоїть на постаменті день і ніч на "посту”, оберігає спокій героям.
Наш народ став на захист своєї Батьківщини, свого життя і свободи. Суворі випробування не зламали волі і бойового духу Збройних Сил, не похитнули стійкості народу, його віри в Перемогу.
  Радянські воїни проявили чудеса відваги і стійкості, самовідданої хоробрості і героїзму.
  Кожна людина, якій дорога свобода, мир і щастя, ніколи не забуде ні величі цього подвигу, ні тих бійців, що віддали перемозі свою молодість, здоров’я, життя.
Не тільки наші сучасники, а й майбутні покоління завжди будуть свято шанувати пам’ять героїчних борців, які в смертельних битвах розгромили фашистських загарбників і врятували людство.
  Фігура Солдата виконана із бетону Черкаськими художніми майстернями в 1950 році. Полірована гранітна плита з іменами загиблих воїнів установлена в 1977 році. Автор проекту архітектор Янов С. М.


Поруч пам' ятник нашого краю синам,
Що життям у боях заплатили
За далекий, гіркий, таємничий Афган,
Щоб народи у спокої жили.


   На одній ділянці з Братською могилою в 1990 році споруджено Пам’ятний Знак воїнам-афганцям. Пам’ятний знак афганцям виконано із гранітних полірованих плит з імітацією карти Афганістану та розірваної зірки. В нижній частині Пам’ятного Знаку імена наших солдат-христинівчан, які загинули на чужій війні.

Автор проекту Пам’ятного Знаку афганцям-христинівчанам архітектор Янов С. М.

Дідусем своїм горжусь

В Христинівці, де парк шумить,
Могила братська височить.
Гранітна там стоїть стіна,
На ній - героїв імена.
     Ці воїни - христинівчани
     Загинули в Афганістані.
     Автор проекту - мій дідусь,
     Я дідусем своїм горжусь.
В проекті втілив задум свій
Мій дідусь - Янов Сергій.
Ще у школу як ходив,
Малювати він любив.



     Зародилась в нього зрання
     Ця любов до малювання,
     Рідне місто, гай, сади
     Із-під пензля ожили.
Часто ці картини гарні
Бачили христинівчани,
Милувалися не раз
Люди Умані, Черкас.
Мій дідусь - спортсмен завзятий
      Вчить дітей у теніс грати.
      Дідусь любить працювати
      І про місто своє дбати.
      Дідуся всі добре знають,
      Його люди поважають.
      Зичу я тобі, рідненький,
Щоб завжди був здоровенький,
Щоб зробив ще справ немало
І щоб місто розцвітало.
В дідуся свого я вчусь,
Таким буду, як дідусь.

Б. Янов, член літературної

студії «Джерельце»

А в дитячому парку під шатром дерев
Стоїть пам' ятник мужньої Зої,
Звідси стежка також у безсмертя веде
До увічнення слави героїв.

   Пам' ятник на честь Зої Космодем'янської побудований місцевими умільцями в 1950 році.
   Зоя Анатоліївна Космодем’ янська (1923 - 1941рр.) - Герой Радянського Союзу.    В період Великої Вітчизняної війни проти німецько - фашистських загарбників здійснила подвиг, який є прикладом мужності і високого патріотизму.
Восени 1941 року була зарахована в склад партизанського загону, який повинен був діяти в тилу ворога. Успішно виконувала бойові завдання. Схоплена фашистами в с. Петрищево Верейського району, партизанка була закатована.
  16 лютого 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР посмертно присвоєно Зої Космодем'янській звання Героя Радянського Союзу за відвагу і мужність, проявлену в партизанській боротьбі проти німецько - фашистських загарбників.


На околиці міста МОГИЛА - КУРГАН:
Тут лежать побратими по зброї,
Що стояли на смерть вперекір ворогам,
Не скорившись фашистській неволі.



Ніхто не забутий, ніщо не забуто.

  9 травня 2005року наш народ буде відзначати найдорожче свято – це 60роківВеликої Перемоги.
Скільки похоронок отримали рідні про загибель у цій страшній війні найдорожчих їм людей! А скільки їх, молодих солдатів-захисників Вітчизни, залишилися пропавшими безвісти!
  За свідченнями очевидців, влітку 1941року на полі, що поблизу розташування залізничної лікарні та урочища „Водокачка” в м.Христинівка, йшли жорстокі бої. Близько 40 воїнів Радянської Армії були захоронені жителями нашого міста у воронці, безпосередньо на полі бою, за водоймищами урочища „Водокачка”
  Це сталося влітку 1941року, коли радянські війська, знесилені кровопролитними боями, захищаючи важливий залізничний вузол, станцію Христинівка, відбивали шалені атаки озвірілого ворога. Наші війська змушені були відступати в напрямку Ліщинівки.
  Для прикриття відступу радянських воїнів на цьому місці було залишено два кулемети з обслугою. Наші воїни билися до останніх сил, знищивши 187 німецьких солдатів і офіцерів. На перехресті вулиць Кірова і Червоноармійської встановлено обеліск нашим воїнам, які загинули в цьому бою.
  А 9 травня 1995року, через півстоліття, в знак данини і шани загиблим, в день піввікового ювілею Великої Перемоги, біля водоймищ урочища „Водокачка” було відкрито ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК.
  З нагоди відкриття цієї Братської могили і перезахоронення в неї ще одного воїна, який загинув на цьому ж полі, відбувся мітинг.
  На нього прибули представники від різних підприємств та організацій міста, гості.
  У скорботному мовчанні учасники мітингу вшанували пам’ять загиблих. Під звуки салюту та гімну України до ПАМ’ЯТНОГО ЗНАКА були покладені вінки.
  Тепер для христинівчан є ще одне святе місце, де вшановуватимуть тих, хто не повернувся з війни 1941-1945рр.
  Братська могила – ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК, що біля урочища „Водокачка”, зведена в формі насипного земляного кургану і обкладена плитами із бережного дьорну. Підходи до знаку виконано із збірних залізобетонних конструкцій. Вінчають курган-Братську могилу в її верхній частині поліровані гранітні плити і блоки.
  На головному, верхньому блоці викарбувано незабутні слова –„Слава Героям” 1941-1945рр., як і передбачено проектом пам’ятного знаку.

  Автор проекту ПАМ’ЯТНОГО ЗНАКУ– архітектор Янов Сергій Михайлович.Квітень 1995рік.
Підрядна будівельна організація, що зводила ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК-Христинівський райагробуд - голова Маценко В. І.
-голов. інж. Рябоконь І. В.
Квітень 1995рік.



А при в'їзді до міста, між верб, Обеліск,
Де вкарбовані в сірім граніті
Імена городян, хто за волю поліг,
Щоб могли ми без ворога жити.



Обеліск Слави

   Обеліск Слави, який розташований на в’їзді в наше місто, на перехресті вулиць Пушкіна – Першотравнева, збудований 1966 р. на честь жителів м.Христинівки, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
  Обеліск має форму піраміди і складений із гранітних блоків. На блоках постаменту висічені прізвища та імена жителів міста, які не повернулися до рідної домівки – загинули на полях війни, захищаючи рідну Батьківщину.

  Автор проекту "Обеліск Слави” архітектор Гусаров Юрій Юхимович  (архітектор обласного відділу архітектури)


  З кожним днем все далі і далі в глибині історії залишаються бої Великої Вітчизняної війни. Але трудовий подвиг радянського народу та його доблесних Збройних Сил, які з честю відстояли свободу і незалежність своєї Батьківщини і врятували людство від фашистського поневолення, живе і буде жити у віках.


Вірю, хочеться всім, щоб і дочок, синів
Не зустріла буремна година.
Пам’ятаймо ж всіх тих, хто за волю поліг,
Хто відстояв в боях Батьківщину!






Джерело: http://khryst.net
Категорія: Історичні сторінки міста | Додав: Татіка (18.02.2013)
Переглядів: 617 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Христинівська Станція Юних Техніків © 2017
Всі права застережено. При повному чи частковому використанні матеріалів сайту посилання є обов'язковим!