Четвер, 19.10.2017, 19:32
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Історичні сторінки міста

Назви вулиць міста визначають рівень культури і свідомості його мешканців

Сучасна фізіологічна наука стверджує, що звучання імені людини активізує певні центри кори головного мозку і цим впливає на її поведінку та долю в житті, так і назви вулиць міста впливають на масову свідомість його мешканців. Існуюча в світі практика закріплення назв окремих місцевостей, урочищ, вулиць свідчить про намагання дотримуватися історизму і зберігати місцевий колорит та територіальну самобутність. Коли ж розглядаєш карту міста Христинівки, то в назві вулиць відразу помітними стають ідеологічні нашарування радянської епохи, які ніякого відношення до історії нашої держави і тим більше місцевості не мають. Назви вулиць: Куйбишева, Калініна, Кірова, Чапаєва  та подібні потребують перейменування і встановлення відповідності до історичних реалій в нашому краї. Наш край козацький, більше половини мешканців міста має глибоке козацьке коріння. Їх предки не жалкуючи життя в жорстокому протистоянні з людоловами відстояли ці землі для сьогоднішнього покоління і глибока вдячність до їх звитяги не підлягає забуттю. У нас є власна історія! В назвах вулиць повинні закарбуватись прізвища історичних постатей, які з самого початку виникнення тут поселення, доклали зусиль для утвердження Христинівщини, як домінуючого християнського осередку на Гуманщині.

   Досліджуючи історію Христинівки і співставляючи заслуги її творців, спробую обґрунтувати список історичних осіб, які мають першочергове право, щоб на їх честь була названа вулиця: Володимир Мономах, Северин Наливайко, полковник Глух, Іван Богун,  гетьман Виговський, гетьман Ханенко, гетьман Петро Дорошенко, Іван Сірко, Семен Палій, Іван Драченко, Петро Дмитрик, Петро Брацлавець, можливо Іван Лутак, можливо Галина Дидик. Потрібні також назви, які віддзеркалюють 900-літнє минуле Христинівки, на зразок: Орадівська дорога, Івангородський шлях, Чумацький шлях.

   Володимир Мономах – великий князь Київської Русі (1113-1125)р., за його часів, близько 1120-х років, на місці «Кремінного поля», яке розташоване недалеко від цегельні села Христинівки, було збудоване кам’яне укріплення і започатковане християнське поселення. Поселяни надавали послуги торговим людям, що рухалися степовою дорогою та виконували вістові обов’язки для князя. Від цих поселян і пішла назва села та міста – Христинівка, яка крім іншого, орієнтувала мандрівника на безпечний перепочинок, з огляду на  християнські чесноти поселян.

   Северин Наливайко – козацький отаман, керівник селянсько-козацького повстання 1594-96рр. За літописом, зиму 1595 року військо Наливайка зимувало в Уманських лісах, тобто на Гуманщині. Умані тоді ще не було, а Христинівщина уже була заселена і частина війська тут також зимувала, про що свідчить факт приєднання козаків села Ботвинівки до війська повстанців.

   Полковник Глух – найавторитетніший полковник Уманського полку до якого завжди входило христинівське козацтво, в тому числі і в Уманську сотню. Мудрий стратег, відважний воїн, під його командуванням Уманський полк не мав жодної поразки, хоч разом з Вінницьким полком першими зустрічали ворога бо поляки свої рейди починали з Заходу.

   Іван Богун – козацький полковник і наказний гетьман, неодноразово козацтво Уманського полку під його командуванням отримувало перемоги, в 1651р. під час нещасливої Берестецької битви, Богун вивів Уманський полк з оточення майже без втрат. Коли у 1653р. 15тис. гусарії Чернецького оточили в Монастирищі Брацлавський полк Богуна, Уманський полк спішно вийшов на підмогу і завзято вдарив, поляки відступили. В цьому бою загинув уманський полковник Грозденко. Христинівське козацтво завжди входило до складу Уманського полку.

   Гетьман Виговський – продовжувач справи Б.Хмельницького, під його командуванням правобережні козацькі полки, серед яких особливо виділявся Уманський полк, отримали блискучу перемогу під Конотопом  у 1658р. З Виговським узгоджувався список реєстрового козацтва Уманського полку, про що свідчить його підпис під Реєстром Уманського полку 1649р. Христинівське козацтво завжди входило до складу Уманського полку.

   Гетьман Ханенко – уманський полковник, який був обраний гетьманом Правобережної України (1670-1674)р., христинівське козацтво завжди входило до складу Уманського полку. Він п’ять разів обирався кошовим отаманом Запорозької Січі, з якою також були тісні стосунки у Христинівського козацтва. Нащадки цієї сім’ї залишили Україні свій маєток з художніми творами: музей Богдана і Варвари Ханенків у Києві.

   Петро Дорошенко – гетьман Правобережної України (1665-1676)рр. У вересні  1672р. гетьман Дорошенко отаборився під Христинівкою і приймав у своєму шатрі послів з Умані дорікаючи їм за порушення домовленостей. Як зазначено в дореволюційному словнику Брокгауза і Ефрона городище на 400 сажнів в селі Христинівці за переказами облаштоване саме П. Дорошенком.

   Іван Сірко – легендарна постать серед козаччини, кошовий отаман Запорозької Січі, із ста своїх походів тільки один раз відчув гіркоту поразки. В 1674р., коли Уманський полк вийшов у похід, татари напали на село Христинівку і забрали людей у полон. Запорожці на чолі з І.Сірком догнали татар на переправі і відбили частину полонених з Христинівки.

   Семен Палій – козацький полковник, в часи так званої руїни 1670-ті, не допускав поляків в наш край, але коли польський король Ян Собеський запросив козаків разом відігнати бусурман від Відня, зібрав військо в нашому краї і пішов в похід. Тепер на горі Каленберг, під Віднем, тим козакам поставили пам’ятний знак. Вдячний Собеський відновив козацькі вольності і з цього часу почалося заселення людьми сіл Христинівщини, нащадки яких і сьогодні тут проживають. 

   Іван Драченко – уродженець села Велика Севастянівна, льотчик-штурмовик, Герой Радянського Союзу, повний кавалер орденів «Слава». На більше як 10 мільйонів воїнів Великої Вітчизняної війни  тільки троє удостоєні таких високих нагород, серед них наш І.Драченко, але Іван Григорович мав додатково ще три бойові ордени.

   Петро Дмитрик – уродженець села Ягубець, Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів «Слава». Війну П.Ф. Дмитрик почав у 1941 році, потрапив у полон, але з табору вдалося втекти. Знову на фронт був призваний у березні 1944р., мав поранення. В 1945р., за форсування Вісли, сержанту кулеметного відділення П. Дмитрику присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після війни працював у місцевому радгоспі, бригадиром будівельної бригади.

   Орадівська дорога між Христинівкою і Орадівкою існує уже близько 900 років, як і самі села. Назва Орадівка складається з двох слів Ора-дівка. Ора за грецькою весняна пора, мить цвітіння. Перші християни, які жили в Христинівці, Монастирищі, Орадівці користувалися грецькими книгами, руських ще не було і вживали грецькі слова (тепер також вживають: вівтар, аналой, дяк тощо) тому село так назвали. Ор дуже старий корінь слова, перше його значення у давніх народів було бог сонця. Отже така назва вулиці, як боже благословення, повинна прикрашати карту міста.

   Чумацький шлях на Христинівщині за картою землеміра Київської губернії 1856р. проходив з півночі на південь через села Притику, Шукайводу, Христинівку, Талалаївку, Орадівку, Ягубець, Осітну. В архівах збереглися свідчення за 18-19 століття про те, що христинівські селяни чумакували і в Севастополь і в Одесу. 

   Назва вулиці Івангородська чи Івангородський шлях також має першочергове право на існування по тій причині, що за літописами, сполучення Христинівки з Івангородом існує уже більше 600 років, з часів коли Ольгедр у 1362р. розбив татар і заклав в Івангороді фортецю. Для прикладу, в Києві вулиця Велика Васильківська в самому центрі столиці і бере початок від Хрещатика в напрямку райцентру Васильків, а називається так тільки через те, що існує більше тисячі років.

   Петро Федорович Брацлавець народився у 1925р. на станції Христинівка, тут пішов у перший клас. В 1955р. по завданню С. П. Корольова П. Ф. Брацлавець розробив телевізійну систему для космосу, яка дозволила отримати зображення затемненої сторони Місяця. За розробку телевізійної установки головного конструктора П. Ф. Брацлавця та інших розробників було удостоєно Ленінської премії (1960р.). Далі під його керівництвом були створені системи передачі зображення космонавтів за Землю, а також телевізійні системи для космічних кораблів «Восток», «Салют» та інших. Петро Федорович експериментально довів можливість виявлення ракет з високих орбіт, за розробку високообітальних телевізійних систем виявлення стартів балістичних ракет отримав Державну премію (1981р.). 

   Іван Кіндратович Лутак народився в с.Комарівка Теплицького району, учасник Великої Вітчизняної війни, має бойові нагороди. В 1949-1951рр. очолював Христинівський райком партії, далі Київський обком партії, Черкаський облвиконком і секретаріат ЦК КПУ, Герой Соціалістичної Праці. Іван Кіндратович був серед перших організаторів Черкаської області у 1954 році, в цьому році станція Христинівка стала містом, про Христинівщину пам’ятав завжди: і словом, і ділом.

   Галина Дидик легендарна зв’язкова генерала УПА Романа Шухевича. Лагідна від природи, за фахом вчитель вона почала співпрацювати з ОУН та Р. Шухевичем ще за польської влади в кінці 30-х. В роки війни і після готувала для генерала місця переховування. Після штурму криївки в 1950р. розкусила ампулу з ціаністим калієм, але НКВСівці «відкачали». Витримала жахливі знущання на 129 допитах. Була засуджена на 25 років таборів. Після звільнення оселилася в Христинівці, за відмову співпрацювати з КДБ (вона їм цікава бо листувалася з діаспорою), пенсію не призначили і жила з городу. В 1979р. померла, прах перевезли і поховали на батьківщині, в Бережанах Тернопільської області. Нагороджена нагородами УПА: Бронзовим (1945р.) та Срібним (1947р.) Хрестами Заслуги.

Леонід Дяченко



Джерело: http://khryst.net
Категорія: Історичні сторінки міста | Додав: Татіка (18.02.2013)
Переглядів: 575 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Христинівська Станція Юних Техніків © 2017
Всі права застережено. При повному чи частковому використанні матеріалів сайту посилання є обов'язковим!