Четвер, 19.10.2017, 19:32
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Історичні сторінки міста

Історія Христинівки
Христинівка — місто на Придніпровській височині, районний центр Христинівського району Черкаської області. Розташоване за 213 км на південний захід від обласного центру — міста Черкаси на вододілі річок Уманки, Конелки, Удича, Кублича та Гірського Тікичу. Залізничний вузол. Населення — 13 809 мешканців (2007) (12 100 у 1972 році)

Походження назви

      Щодо виникнення назви існує декілька легенд. Найбільш ймовірною є та, згідно якої виводять назву від перехрестя двох великих шляхів, де оселилися перші жителі Христинівки: чумацького (з Київщини до Криму) та торгового (з Поділля, через Гайсин, Умань до Дніпра).

Історія

      Територія сучасного міста, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV століття до нашої ери. Поблизу міста виявлено залишки 3 поселень трипільської, 2 — білогрудівської, 2 — зарубинецької та 4 — черняхівської культур.
Вперше згадується під 1574 як містечко Христигород. 1629 року тут був 121 двір, що платив пану подимні податки. Між 1629 і 1643 роками кримські татари кілька разів руйнували його укріплення. Відроджене в середині XVII століття поселення почало називатись Христинівкою.
       В 1654 році, в ході національно-визвольної війни, військо коронного гетьмана Чарнецького штурмом захопило і майже знищило Христинівку.
    В 1665 році загони уманського полковника І.Сербина оволоділи багальма населеними пунктами, в тому числі і Христинівкою. З 1667 року за Анрусівським миром Христинівка знову у складі Польщі.
1768 року тут налічувалося 146 дворів (846 чоловік), а через 15 років — 209 дворів (1370 чоловік).
      З 1793 року Христинівка, як і вся Правобережна Україна, у складі Російської імперії. З 1797 вона входить до Уманського повіту Київської губернії.
     У другій половині 18 століття починає розвиватись промисловість. В Христинівці будуються гуральня та два лісні склади. З 1860 року в селі діяла церковно-парафіяльна школа.
    Введення в експлуатацію залізничних колій Вапнярка — Христинівка (1889 року), Козятин — Умань (1890 року), Христинівка — Шпола (1891 року) і залізничного вузла у 1891 році, а також створення оборотного паровозного депо перетворило Христинівку у важливий транспортний осередок. Христинівка стала значним хлібним ринком. Зросло її економічне значення, а це в свою чергу сприяло збільшенню населення. В 1900 році тут проживало 3475 чоловік.
    На початку століття у Христинівці на кожне із 294 селянських господарств припадало в середньому 2,6 десятин землі, а 27 її зовсім не мали. У 47 родин не було тягла. 1912 року 120 господарств Христинівки були безземельними, а в 72-х налічувалося всього 25 десятин землі. 97 господарств мали від 1 до 2, а 138 від 2 до 3 десятин. Лише 4 господарства володіли 10 і більше десятинами. З числа безземельних господарств — 70 не мали худоби. Населення села і вузла обслуговували лікар та фельдшер. В їх розпоядженні був медичний пункт і невелика аптека. Крім церковнопарафіяльної школи, в селі було двокласне міністерське і двокласне залізничне училища. Село мало поштово-телеграфну станцію.
      В другій половині лютого 1918 року в селі встановлено радянську владу, а вжн 5 березня село окупували кайзерівські війська, які пробули тут до грудня. Христинівка стала під владою Директорії. 13 березня 1919 року село захопили війська Червоної армії. Тоді ж в Христинівці створено трудову комуну. До її складу в травні входило близько 200 чоловік з місцевих селян, залізничників, учителів. Рада комуни складалася з агронома, 2 учителів і 2 залізничників. Комунари обробляли 15 десятин землі з колишнього маєтку Терещенка. В вересні 1919 року до села ввійшли війська генерала Денікіна, які утримували владу до 14 січня 1920 року, коли частини 44-ї дивізії Червоної армії знову не захопили її.
      З квітня 1923 року Христинівка районний центр. Восени 1924 року стала до ладу невеличка електростанція, що забезпечувала енергією підприємства і установи.
       У 1927 році Христинівка стала селищем міського типу.
      В 1931 році в селищі почали діяти маслоробний завод, нове вагонне депо, а також машино-тракторна станція. Працювала стаціонарна і 2 пересувні кіноустановки
       В 1937 році побудована нова електростанція.
      Напередодні Другої світової війни в селищі працювала залізнична лікарня на 25 ліжок, почав діяти стаціонар районної лікарні. Діяло 2 постійних дитячих ясел, працювала початкова і дві середні школи.
      27 липня 1941 року Христинівку окупували німецькі війська. 9 березня 1944 року вона була визволена бійцями 202-ї та 206-ї стрілецьких дивізій, 3-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, 2-ї та 45-ї механізованих бригад, 745-го самохідного артилерійського полку 2-го Українського фронту. В війні брали участь понад 600 мешканців селища, близько 200 з них загинули. 30 жовтня 1966 року на їх честь відкрито обеліск Слави. 593 чоловіка відзначено бойовими нагородами.
Вже на 10 день після визволення почали працювати МТС, всі служби залізничного вузла, маслозавод. Невдовзі відновили роботу школи, обидві лікарні, амбулаторія, аптеки, дитячі ясла.
       У 1954 році закінчено спорудження нового залізничного вокзалу, а в 1962 році завершено модернізацію та розширення залізничного вузла.
         З 1956 року Христинівку віднесено до категорії міст районного значення.
В 1959 році в місті споруджено районний будинок культури.
      Станом на 1972 рік у місті працювали 2 лікарні (районна і залізнична), 2 поліклініки, 2 аптеки, 2 середні школи, 10 бібліотек з книжковим фондом 120,5 тисяч книг.

Економіка

    Підприємства для обслуговування залізничного транспорту, асфальтовий, комбікормний і молочний заводи, завод продтоварів.

Персоналії

       В місті народився Корнійчук Олександр Євдокимович (* 25 травня 1905 — † 14 травня 1972) — громадський діяч, драматург, публіцист, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці




Джерело: http://khryst.net
Категорія: Історичні сторінки міста | Додав: Татіка (18.02.2013)
Переглядів: 937 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Христинівська Станція Юних Техніків © 2017
Всі права застережено. При повному чи частковому використанні матеріалів сайту посилання є обов'язковим!